Розмінна монета. Що буде з дрібними грошима в Україні

0
Щодня через гаманці українців проходить безліч розмінних монет. Деякі з них коштують набагато більше за власний номінал і користуються особливим попитом у нумізматів.

Так за 2 копійки 1992 року колекціонери готові віддати кілька тисяч гривень. Невдовзі перелік рідкісних монет може поповнитися. Адже Нацбанк планує відмовитися від виготовлення дрібних грошей. Скільки буде коштувати дріб’язок, востаннє викарбований в Україні, сказати важко, але, ймовірно, вище собівартості. А от як таке рішення у разі його ухвалення вплине на ціни та інфляцію? Центр громадського моніторингу та контролю зібрав думки та прогнози економістів.

Копійка мільйони збереже?

За інформацією НБУ, в готівковому обігу України перебуває стільки монет, що їхня загальна сума складе понад 2,04 млрд грн. Кошти – великі, але в Нацбанку кажуть, що вони втрачають купівельну спроможність і майже не виконують свою головну функцію – розрахункову. У магазинах та маршрутках їх приймають неохоче, а споживачі замість того, щоб брати решту, зазвичай просять перерахувати її на дисконтну картку.

«Це об’єктивний процес, ринок сам відкидає дрібні монети. У магазинах вкрай рідко дають решту в 1-2-5 копійок, а навіть якщо і дають, то їх ніхто не забирає», – вважає керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло.

Тож до банківської системи з обігу повертається не більше ніж 4% дріб’язку. Водночас вартість виготовлення монет у кілька разів перевищує їхню номінальну вартість, а фінустанови та інші учасники торговельних відносин щорічно витрачають значні кошти на їхнє транспортування, інкасацію та зберігання. За словами директора департаменту грошового обігу НБУ Віктора Зайвенка, за останні 4 роки на це пішло 160 млн грн. Саме тому Національний банк планує припинити карбувати 1, 2, 5 та 25 копійок. Чеканити будуть лише 10 та 50 копійок, а також металеву 1 грн.

«Якщо ввести округлення до 10 копійок та припинити випуск дрібних монет, це дозволить економити 91 млн грн на рік», – розповідає пан Зайвенко.

У Нацбанку запевняють, що люди зможуть використовувати увесь дріб’язок і надалі, вилучати його не збираються. Однак поповнювати запаси не будуть, і монети поступово вийдуть із ужитку. Це так зване «м’яке» виведення монет з обігу за рахунок припинення їхнього випуску.

«Ті монети, які зараз перебувають в обігу, і далі перебуватимуть. Населенню не потрібно хвилюватися і бігти в якісь установи банків, і намагатися позбутися цих монет», – пояснила заступник директора Департаменту грошового обігу НБУ Оксана Галиць.

Подібний шлях уже подолало чимало розвинених країн світу, зокрема Швеція, Норвегія та Данія ще у 1972-1973 рр., Австралія та Нова Зеландія – на початку 90-х, а Канада буквально 4 роки тому.

Ціни – вгору чи вниз?

Щоб врегулювати відносини між споживачами та продавцями, НБУ пропонує запровадити правила округлення за арифметичним методом до десятих. Якщо сума у чеку закінчується на 1, 2, 3, 4 копійки, вона зменшується до найближчої цифри, що має нуль. Наприклад, якщо людина повинна заплатити 85,64 грн, то на касі вона віддасть 85,60 грн. Це грає на користь покупця. Якщо у чеку стоять 5, 6, 7, 8, 9 копійок, то сума заокруглюється до нуля, але цього разу у бік збільшення. Це вже вигідно продавцю. Тобто якщо особа придбала продуктів на 112,36 грн, то вона заплатить 112,40 грн.

Магазин буде зобов’язаний вказати в чеку первинну суму і суму після заокруглення. Правила діятимуть лише у разі готівкових операцій. Під час оплати банківською карткою заокруглення не застосовуватимуть. Також його не застосовуватимуть, якщо у покупця і продавця є монети потрібного номіналу і в потрібній кількості для повного розрахунку.

Деякі аналітики стверджують, що відмова від дріб’язку може призвести до росту цін. Адже торговельні мережі матимуть ще один законний привід підвищити вартість продукції.

«У нас в ціну товару вкладається ПДВ, який теж, в першу чергу, розраховується на копійки. Тобто всі ціни на товари будуть змінені і розрахунок ПДВ, зокрема. І вся ціна товару може збільшитися на кілька гривень», – зазначає фінансовий експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний.

У НБУ пояснюють, що нові правила жодним чином не вплинуть на ціни, оскільки заокругленню підлягає не вартість товару, а лише загальна сума усіх товарів у чеку. Тобто той чи інший товар буде коштувати так само, як і до змін. На думку економічного експерта Олександра Крамаренка, виведення з обігу дрібних монет мало відіб’ється на гаманцях українців.

«Наші найменші покупки – це кілька гривень. Припустимо, 5, 8, 10 грн. Округлення на 4 – 5 копійок – це менше, ніж відсоток (від покупки – прим. ред). Я не впевнений, що ми це взагалі відчуємо», – констатує аналітик.

Боятися інфляції також не варто – запевняють фахівці. Нацбанк не зацікавлений у рішеннях, які можуть призвести до її росту. Тим паче, що у проекті бюджету на наступний рік уже закладений показник інфляції не більше ніж 7%, і влада буде намагатися втримати його на цьому рівні.

«Інфляція, вантаж високих цін – те, що хвилює людей найбільше. Цього року вона буде вимірюватися, сподіваюся, вже однозначною цифрою – менше 10%. А до 2019 року, це наша спільна задача, ми повинні вийти на показник інфляції близько 5% річної», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.

Національний банк уже не вперше піднімає питання щодо виведення дрібних грошей з обігу. Державний регулятор розглядав таку можливість у 2010 та 2015 роках, але тоді рішення не було ухвалене. Цього разу долю копійок вирішуватиме суспільство. Громадські слухання триватимуть до 18 грудня. Тож остаточний вердикт залежатиме від побажань українців.

Про автора

Коментувати