Голосуйте не за гречку, а за власну долю!

0

Незабаром в українській політиці почнеться новий сезон – ще напруженіший та нервовіший за попередній. Адже наступного року стартуватимуть чергові президентські, а потім і парламентські, місцеві вибори, де чинні народні обранці і їхні майбутні конкуренти змагатимуться за місце під куполом.

Боротьба обіцяє бути запеклою і непередбачуваною. Аналізуючи минулі роки, щоб гарантовано виграти вибори, достатньо було «зайти» на мажоритарний округ з грошовими інвестиціями і засіяти виборців дитячими майданчиками, гречкою, грошима та святковими заходами. Інший варіант – пройти до Ради непоміченим, купивши місце в закритому партійному списку.

Запам’ятайте просту річ. Патріотом треба бути не перед виборами. Патріотизм – це стиль життя, життєвий принцип. Якщо ж людина кидається патріотичними національними гаслами, щоб сподобатися виборцю, то вона насправді є політичним аферистом. Бо потім, ставши депутатом чи президентом, забуває про те, що було обіцяно. Їх вчинки у Верховній Раді чи в уряді абсолютно розходяться з гаслами, під якими кандидат йшов на вибори.

Треба дивитися не на гасла, красиві модні обличчя і гучні обіцянки. Треба дивитися на шлях політичної сили і її лідера. А то вчора кандидат був у одній партії, а зараз – у другій. А завтра, якщо політична кон’юнктура зміниться, опиниться у лавах іншої сили.

І в результаті ніщо не зміниться. Всім відомий приклад – це від Полтавщини на одному з округів є народний депутат. Виборцям на окрузі «промивають мізки», які чудові дитячі майданчики він дарує. А в Києві тим часом піднімає тарифи для цих же людей. А то й зовсім не ходить на роботу!

Шокує те, що гречка  виконує функцію виборчого бюлетеня. Зрозуміти можна, коли частина людей бере гречку від кандидата у народні депутати. Адже ця людина для місцевого мешканця часто далека і невідома. Він бачить її, може, вперше і востаннє.

Але коли люди обирають владу не для когось, а для себе, для свого населеного пункту, то як можна продавати свій голос? Це великий парадокс. З іншого боку, така кричуща ситуація вигідна для олігархів. Їм треба, аби народ був бідний, розчарований, не бачив перспективи. Бо такий народ можна легко купити і обдурити. Хоча і знімати  відповідальності з людей, які продаються на виборах, не можна. Бо, спочатку вони обирають собі владу, а потім кажуть: ох, яка ця влада погана.

Вибачте, але ж владу у Горішніх Плавнях чи інших містах обирав не хтось із Марсу. Це ви її вибрали. Де логіка?

Не голосуйте за популістів, не піддавайтесь на популістські гасла. Голосуйте за господарів, за тих людей, з якими ви зможете вести діалог, яким ви довіряєте.

Хто б це не був – голова чи депутат. Голосуйте за живих людей, з якими ви будете спілкуватися в майбутньому, які дійсно можуть зробити зміни у вашому населеному пункті.

Обирайте не лише тих, хто вам подобається, а тих, хто реально може управляти фінансами і ресурсами громади. На місцевих лідерів, за яких ви голосуватиме, лягає сьогодні дуже велика відповідальність щодо господарювання у громаді, а це фінанси, планування території, надання послуг та усе інше. Тому, варто голосувати за людей, які можуть взяти на себе цю відповідальність і рухатися вперед.

Головне прийдіть і зробіть усвідомлений вибір. Ви обираєте тих, хто має представляти ваші інтереси, а не реалізовувати свої амбіції і забаганки, поповнюючи свої гаманці!

P.S.

* Вам пропонують гроші? Брати чи ні – вибір ваш. Але пам’ятайте, що той, хто купляє ваш голос, уже давно продав свою душу за значно більші гроші, ніж пропонує вам. Не дозволяйте купити вашу гідність та честь.

* Вас залякують утратою роботи чи особистими проблемами? Витримайте це і дайте відповідь таким людям своїм голосуванням у виборчій кабінці. Що б не придумали хитромудрі люди, пам’ятайте: немає технологій ні комп’ютерних, ні космічних, щоб дізнатися, як ви голосуєте.

* Вам обіцяють «усе й відразу»? Задумайтеся, а чи вже не обманювали вас ці люди і чи не є їхні обіцянки пустими та беззмістовними. Не обирайте «кота в мішку»!

Згідно із Конституцією, голосування – це право кожного громадянина, але наш із вами обов’язок – не допустити пройдисвітів до влади. Ви занепокоєні тим, що ваш голос може бути вкрадений, що одна людина не може нічого змінити?

Знайте, що іноді одного голосу достатньо аби змінити майбутнє. І ті прагнення й бачення нової України неможливо втілити в життя, якщо ви будете залишатися пасивними й поповнювати ряди «диванної армії» критиків.

Обирайте свідомо!

Про автора

Коментувати