Суха трава та листя: чому не можна спалювати та що з цим робити.

0

З початку березня на Полтавщині зафіксовано 38 пожеж на відкритих територіях, внаслідок чого вигоріло 58 га сухої рослинності. Про це повідомляє Управління з питань цивільного захисту Полтавської облдержадміністрації.

Із настанням весни та підвищенням температури повітря все частіше виникають пожежі. Це пов’язано із випалюванням листя та трави. Екологи застерігають, що випалювання сухої трави має негативні наслідки не тільки для природи, але й для здоров’я людини. Давайте розбиратися.

В першу чергу, спалювання трави, бадилля та інших відходів є небезпечним для здоров’я людини. Під час згорання однієї тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. Це – пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Наприклад, з тліючого листя й трави виділяється бензопірен – він здатен викликати онкологічні захворювання. У повітря також вивільняються діоксини. Потрапивши в організм людини, діоксин відкладається у жирових тканинах. Період його напіврозкладу – 7-11 років. За цей час він може призвести до патологічних змін шкіри та функції печінки, до ушкодження імунної, нервової та ендокринної систем та репродуктивної функції. Пестициди, якими кроплять рослини, також вивільнюються у повітря і призводять до утруднення дихання, ураження центральної нервової системи, спричиняють сильний головний біль, розлади шлунку, підвищення температури та можуть спровокувати розвиток алергічних реакцій.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до інших загроз екосистеми.

Перше, це — руйнація ґрунтового покриву: вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Дослідження екологічних наслідків спалювання встановило, що в умовах низької вологості згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус – найбільш родючий поверхневий шар ґрунту. Скорочення кількості мертвої органічної речовини (суха трава та листя, опалі гілки) в ґрунті є головним фактором зниження ґрунтової родючості. Після підпалів виживає лише найбільш стійка та невибаглива трава – бур’яни. При підпалі трави гине мікрофлора ґрунту, що посилює парниковий ефект. Він, у свою чергу, призводить до несприятливих змін і коливань клімату. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж відбувається збіднення ґрунту та порушення екосистеми. У місцях, де земля позбавлена рослинності , — вона гола й витоптана.  До того ж, знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту.

Від спалювання траві страждає також і тваринний світ. Під час випалу гине багато комах, їхніх личинок та лялечок. У вогні горять живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь у процесі формування ґрунту. Сонечка, наприклад, харчуються попелицями (рослиноїдні комахи). В результаті спалення трави та знищення сонечок, ми створюємо умови для розвитку попелиць. Спалювання є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути постраждалі звірі, плазуни та земноводні. Особливому ризику піддаються зайці, їжаки та жаби.

Під загрозу потрапляє також людське життя, адже при спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки. Лісові та степові пожежі, загоряння житлових будинків або фермерських полів – як результат. Якщо ведеться спалювання на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, за певних умов дим може спричинити коротке замикання. Також густий дим у туманні дні утворює смог, який зависає у повітрі. Внаслідок цього погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП.

Якщо руйнування екосистеми не є вагомою причиною зупиняти спалювання трави та листя, на допомогу – закони. Стаття 16 та стаття 22 забороняють спалювання виробничого, побутового сміття та інших відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (П.3.6.) та Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій (П.3.6.14.) забороняють випалювати суху рослинність та спалювати всі види відходів на території домоволодінь та в сміттєзбірниках.

За статтею 77-1. Кодексу України про адміністративні порушення самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків тягне за собою накладання штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів.

Крім того, згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України, за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник несе кримінальну відповідальність. Це – штраф від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів або обмеження (позбавлення) волі строком від двох до п’яти років. Якщо внаслідок пожежі загинули люди або тварини, то такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Який вихід? Екологи радять утворювати компостні ями в тіні і далеко від джерел води. Туди поміщають скошену суху траву, листя та інше органічне сміття (навіть папір та харчові рештки). Час від часу яму потрібно поливати. Якщо хробаки у ній не завелись самостійно, потрібно їх туди помістити. Після перегнивання, ви отримаєте органічне добриво.  Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки.

В разі виявлення фактів спалювання рослинності та інших відходів, звертайтеся до поліції, екологічної інспекції та пожежної охорони. Також варто написати скаргу в Державну екологічну інспекцію України.

Про автора

Коментувати