Віддам свій голос за гідного або чому я не голосую за Порошенко

0

Чому на президентських виборах 21 квітня 2019 року саме час сказати: «Дякую, Петре Олексійовичу, достатньо».

Так, з мене достатньо… «Чому?», — скажете ви. На власному прикладі підприємств ПП «Фламінго Текстиль» та ТОВ «Кокет» проаналізую усі ті роки коли ми «бились головою об стіну», вимагаючи припинити свавілля, припинити хаос в легкій промисловості та в бізнесі в цілому. Адже ті роки, що були під керівництвом Порошенка гадаю «зламали» багатьох. Хтось не витримав та здався, одиниці – відстоюють свою позицію, йдуть проти системи та сподіваються на реальні зміни.

Так ось, коли українці починають розповідати, що президенту не вистачає повноважень, то звертаю увагу, що в нашій політичній системі інститут президента відіграє визначальну роль. Думаю, що сьогодні президент має близько 50% влади в центральних органах виконавчої влади.
Давайте перелічімо те, на що впливає президент за законом і де-факто. Згідно з Конституцією назначає голову СБУ, ГПУ, МЗС, РНБО, формує всю вертикаль обласних та районних адміністрацій. Це дуже багато!

Де-факто, президент Порошенко впливає на половину уряду, який сформувала владна коаліція у Верховній Раді, що складається більшістю з БПП. Президент впливає на митницю, на енергетику, на медіа, на ключових телеканалах. Президент впливає на монополії, які керуються державою.

Зазирнемо глибше…

Горішні Плавні – невелике місто легкої промисловості. Тут з кожним днем процвітає контрабанда. На сьогоднішній день відомо, що у місті працюють приватні підприємства, які не хочуть платити податки до держави в повному обсязі, а завозять трикотажне полотно контрабандою. Звичайно, при нинішній владі, незаконне переправлення організовується за попередньою змовою контрабандистів з працівниками фіскальної і прикордонної служб, які в свою чергу спрощують шляхи для роздолу контрабанди. Якщо, наприклад раніше потрібно було чекати близько двох тижнів на доставку підпільникам, то зараз за 3-4 дні вони вирішують усі питання і займаються своєю діяльність, оминаючи закон набагато легше та швидше. В свою чергу, підприємства, які працюють відкрито та сплачують податки в повному обсязі, починають зазнавати великої втрати. Схеми нелегального ввезення до міста йдуть з Харкова, Сум, Одеси і т.д.

Я особисто, з грудня 2014 року звертався до Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної Прокуратури України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби та бізнес-омбудсмена. В результаті, були отримані формальні відповіді, згідно з якими, зазначені органи не побачили існування контрабандних схем ввезення полотна на територію міста. Мене ніхто не чує й досі. Всі тихо далі роблять «свої справи» оминаючи Закон України.

Звичайно, «сірі» схеми набагато вигідніші ніж офіційні, тому вони спричинили ТОВ «Кокет» та ПП «Фламінго-Текстиль» значний спад обсягу доходу та скорочення робочих місць на підприємствах. ТОВ «Кокет» стало не конкурентоспроможним.

Була зустріч й особисто з Петром Порошенко та Володимиром Гройсманом. Я, як член Спілки підприємств України, намагався знову відстоювати правду. Були обіцянки реформування Фіскальної служби, податок на виведений капітал, врешті-решт боротьба з контрабандою…Але, змін не відбулось.

Також була зустріч з Головою СБУ паном Грицаком стосовно контрабанди в нашому місті та в цілому в Україні. Як ви гадає, щось зрушилось з «мертвої точки»? Авжеж, ні!

В результаті звернень до державних інстанцій – в жовтні 2017 року на горішньоплавнівських підприємствах «Кокет» та «Фламінго Текстиль» відбулись візити десятків співробітників Полтавської обласної прокуратури спільно з працівниками поліції. Обшук здійснювали не лише на підприємствах та в транспортних засобах, а й навіть у моєму приватному будинку, намагаючись знайти участь в контрабандних схемах, в результаті чого, знайшовши лише неповнолітніх дітей.

До речі, офіційна причина візиту – ухвала Київського районного суду м.Полтави. За версією правоохоронців, обшук в офісах підприємств був необхідний в зв’язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (пособництво в ухилянні від сплати податків в особливо великих розмірах) щодо групи компаній торгової марки «Тіко».

В результаті обшуку, на ТОВ «Кокет» та ПП «Фламінго Текстиль» вилучили фінансово-господарську документацію та комп’ютерну техніку, цим самим створивши суттєві перешкоди в подальшій роботі. При чому тут дані підприємства спитаєте ви? Мені теж було б цікаво вислухати конкретну та конструктивну відповідь.

Децентралізація – не мета, а інструмент для забезпечення розвитку громад. В Горішніх Плавнях все відбувається інакше. Неефективне використання бюджетних коштів міста давно не дивує горішньоплавнян. Міські чиновник крутять-мутять через напрацьовані схеми зі «своїми» фірмами «прозорі» тендера. Всім відомі багатомільйонні світильники, ремонт дороги на вулиці Гірників, «золотий» міський туалет, полив на Набережній, гранітний бордюр по всьому місту, бруківка й так далі. Тендерів багато, роботи виконуються на відмашку аби скоріш «освоїти» колосальні суми з міського бюджету.

Я, як редактор газети «Прозорий Погляд» хочу аби все було чесно та прозоро, хочу аби бюджет розподіляли за першочерговими потребами! Хочу аби в країну надходили податки та створювались нові робочі місця. Я не збираюсь мовчати та миритись з тим, що коїться. Тому, впевнено відстоюю свою думку та непохитну позицію.

В результаті, «тиск» йде на бізнес на місцевому рівні. Прикладом є ситуація з комунальним підприємством «Водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області». Вони використовують своє право на відбір стічних вод і нараховують неабиякі штрафи.

Тарифи на комунальні послуги: світло, газ, вода…Українці не в змозі осилити такі платіжки. Але це нікого не турбує, а людям приходиться якось виживати. В Горішніх Плавнях тарифи взагалі захмарні в порівняні з іншими містами, чому так відбувається – ніхто не знає.

Найстрашніше те, що з України їде 1 млн осіб на рік. Їдуть найбільш активні і просунуті. Як наслідок, Україні загрожує демографічний колапс, коли третина робочої сили знаходиться постійно або тимчасово за кордоном, ще третина токсична, тому що нічого не виробляє (силовики, бюджетники у вигляді вчителів і лікарів, чиновники і непродуктивна частина офісного планктону) плюс, нарешті, третина продуктивна частина суспільства, на якій тримаються ще 13 млн пенсіонерів і близько 7 млн ​​дітей. І саме ця остання частина залишає Україну. Демографія і міграція створюють революційну ситуацію для всієї соціальної, економічної і політичної системи в Україні. Спілкувався з молоддю, яка виїжджає за кордон. Вони й раді б залишитись вдома, але перспектив для подальшого розвитку та гідного існування не бачать. Страшно усвідомлювати, що все це може лишитись як…

Розуміючи можливу позицію представників влади, хочу зазначити: ми платимо дуже не маленькі податки і бюджет отримує чималенькі надходження. Але обрані нами можновладці не завжди чітко усвідомлюють свої зобов’язання і відповідальність. Сподіваюсь на те, що в Україні відбудуться колосальні зміни та настане процвітання нашої незалежної держави.

P.S.

Думка М.В. Завалія є його суб’єктивним поглядом на події в місті Горішні Плавні та в Україні, бізнес-середовищі та не являється агітацією проти Петра Порошенко або за Володимира Зеленського, а є закликом до аналізу подій, що відбуваються й бажанням змін в кращу сторону.

Про автора

Коментувати