Огляд стану довкілля Полтавської області за листопад 2019 року

0

У данному аналітичному огляді наводиться узагальнена інформація щодо забруднення атмосферного повітря Полтавської області, радіаційного стану та стану забруднення поверхневих вод за листопад 2019 року.

Але розглянемо зокрема ситуацію у Горішніх плавнях.

Для визначення забрудненості повітря міста у листопаді відібрано та проаналізовано 546 проб. Крім того відбирались проби на визначення вмісту важких металів. Середньомісячні концентрації забруднюючих речовин не перевищували гранично допустимих значень. За результатами спостережень атмосферне повітря міста у листопаді було найбільш забруднене діоксидом азоту, пилом, оксидом вуглецю, фенолом, сажею.

У порівнянні з попереднім місяцем рівень забруднення атмосферного повітря збільшився по вмісту пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, фенолу. Вміст інших домішок залишився без істотних змін. Порівняно з листопадом минулого року рівень забруднення зменшився по всіх домішках, крім фенолу та оксиду вуглецю.

Динаміку вмісту середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Горішні Плавні за листопад 2018 року та червень – листопад 2019 року (у кратностях ГДК) ілюструє діаграма

Радіаційний стан.

Середнє значення гамма-фону атмосферного повітря на всіх п’яти метеостанціях області у листопаді не перевищувало контрольний рівень і залишалося на рівні значень попередніх місяців (11-12 мкР/год).

Стан забруднення поверхневих вод.

Згідно з Програмою державного моніторингу вод у частині проведення Держводагентством спостережень на масивах поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення кожний місяць проводиться відбір проб з р.Дніпро у створі водозабору м.Горішні Плавні.

Результати аналізів свідчать про наступне. Гідрохімічний режим води р.Дніпро у створі водозабору м.Горішні Плавні (дата відбору 07 листопада 2019 року) за результатами аналізів має наступні максимальні значення показників: ХСК – 30,87мгО/дм3 (перевищення Нормативів у 1,2 рази), БСК5 – 2,60мгО2/дм3***

***біохімічне споживання кисню (БСК5), хімічне споживання кисню (ХСК).

Досліджувались органолептичні (запах, кольоровість, каламутність, прозорість), фізикохімічні (температура, рН, завислі речовини, окислюваність, БСК5, молібден, миш’як, нікель, група азоту, хлориди, сульфати, гідрокарбонати, загальне залізо, марганець, свинець, мідь, цинк, хром, нафтопродукти, загальна жорсткість, феноли, формальдегід, отрутохімікати) і бактеріологічні (кількість сапрофітних бактерій, ЛКП, збудники Рис.8 12 кишкових інфекцій, кількість коліформ та ентерококів) показники. Більшість основних гідрохімічних показників залишаються в межах норми.

Про автора

Коментувати