Україна та ЄС підписали угоду щодо 1,2 МЛРД ЄВРО макрофінансової допомоги

0

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро. Це відбулося в рамках візиту в Брюссель прем`єр-міністра Дениса Шмигаля, глави НБУ Кирила Шевченка, міністра фінансів Сергія Марченка, констатує прес-служба Кабміну.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

1) підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

2) впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

3) посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

4) посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

5) розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

6) ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

7) запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

8) покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев`ятьом країнам-сусідкам ЄС. Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

 

Про автора

Коментувати