Новий трудовий кодекс про що варто знати!

0

Серед нововведень, які чекають працівників та працедавців із запровадженням оновленого трудового законодавства, є, наприклад, можливість, крім щорічної відпустки, взяти додатковий місяць неоплачуваної; скорочення з 200 % до 120 % оплати за позанормову роботу; обов’язкове укладання офіційних трудових договорів для тимчасових або сезонних робітників; а також отримання працедавцями можливості звільнити підлеглого, навіть не пояснюючи йому причин, але з обов’язковим наданням компенсації. Ці та інші запропоновані нововведення допоможуть вивести з тіні заробітну плату працівників, а також створити додатковий мільйон робочих місць.

Трудовий договір, обов’язковий!

Законопроєкт «Про працю» пропонує вести всі трудові відносини за договором, який укладається тільки в письмовій, а не усній формі. Договір можна укласти і в електронному вигляді, проте обов’язково з цифровим підписом.

У новому законопроєкті представлено 7 видів трудових договорів:

  • безстроковий договір;
  • строковий трудовий договір (до 5 років);
  • короткостроковий трудовий договір (до 2 місяців);
  • сезонний трудовий договір (максимальний строк не перевищує 8 місяців підряд);
  • трудовий договір з нефіксованим робочим часом (кількість таких трудових договорів в одного роботодавця не повинна перевищувати 1/10 від загальної кількості);
  • учнівський трудовий договір (до 6 місяців);
  • трудовий договір з домашнім працівником (для оформлення людей, які обслуговують дім або членів сім’ї).
  • Зміни в трудовий договір можуть вноситися виключно за згодою сторін. У такому випадку сторони укладають новий договір або підписують додаткову угоду.

Підписання трудового договору є обов’язковою умовою трудових відносин. Інакше можна позбутися пільг, зокрема субсидії, та права на матеріальну допомогу на випадок безробіття. Підставою для цього є рішення суду.

Таким чином, якщо суд встановить, що особа виконувала роботу без підписання трудового договору і сплати єдиного внеску та інших обов’язкових платежів, то така особа втрачає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття протягом двох років з дня набрання законної сили рішенням суду. Так само на два роки втрачається право на пільги або використання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Тривалість робочого тижня.

Тривалість робочого тижня залишиться незмінною – 40 годин на тиждень. Передбачена й менша тривалість робочого тижня – 36 годин – для працівників віком 16–18 років, вагітних жінок та працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Також є можливість працювати за гнучким графіком і є варіант працювати менше 40 годин на тиждень. У такому випадку оплата праці здійснюється пропорційно.

Цей законопроєкт вводить поняття нефіксованого робочого часу: працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої на підприємстві, в установі чи організації норми тривалості робочого часу. Отже, працівник зможе поєднувати роботу на декількох підприємствах.

Що стосується фрилансу та дистанційної роботи, то вони будуть регулюватимуться законом.

Вихідні й відпустки.

У законопроекті зазначено, що відпочинок між робочими змінами не повинен бути меншим, ніж 12 годин. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) має становити не менше 24 годин протягом кожного тижня, що є меншим, ніж зараз.

Перелік святкових днів залишається незмінним, як і тривалість мінімальної щорічної основної оплачуваної відпустки – 24 календарних дні. Відпустка ж за власний рахунок збільшиться з 15 до 30 календарних днів.

Що стосується відпустки для догляду за дитиною, то тут урівняли права жінок і чоловіків: право на таку відпустку тепер мають і чоловіки. Отже, кожен з батьків дитини віком до 3-х років зобов’язаний використати частину відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тривалістю не менше 1 місяця.

Врегулювання індивідуальних трудових спорів

Відповідно до законопроєкту «Про працю» передбачається запровадити медіацію у сфері трудових відносин. Що це? Досудова та позасудова процедура врегулювання трудового спору шляхом переговорів сторін трудових відносин за допомогою одного або декількох медіаторів або посередників.

Проведення процедури медіації здійснюється за взаємною згодою сторін трудових відносин. Для цього сторони укладають з медіатором (медіаторами) договір про проведення медіації.

За результатами медіації, у разі, якщо учасники медіації дійшли згоди, укладається мирова угода у письмовій формі. Її підписують учасники медіації. Якщо мирова угода за результатами проведення медіації не була укладена, медіатор складає акт про відмову сторін трудових відносин від укладення мирової угоди. Такий акт підписується сторонами трудових відносин та медіатором.

У разі відмови сторін/однієї сторони трудових відносин від підписання акту він підписується медіатором одноособово. Після складення та підписання такого акту сторони медіації можуть звернутися до суду із заявою про розгляд трудового спору у встановленому законодавством порядку у строки.

Заборона проведення страйків

Законопроєкт «Про працю» планує унормувати процедури організації та проведення страйків. Він забороняє проведення страйку за умов, якщо припинення роботи або служби створює загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю людей, правам і свободам інших. Страйки можуть заборонятись у разі введення надзвичайного стану, а в разі оголошення воєнного стану автоматично настає заборона проведення страйків.

Отже, страйки дозволяються, якщо група чергових працівників, визначена на час страйку, забезпечить сталу роботу підприємств електроенергетики, тепло-, водопостачання, телефонного зв’язку, гірничої промисловості, атомної енергетики та промисловості, управління повітряним рухом, закладів охорони здоров’я, зокрема надання екстреної медичної допомоги закладом охорони здоров’я.

Законопроєкт визначає категорії службовців, яким страйкувати заборонено. Це прокурори, судді, державні службовці категорії «А», поліцейські, військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, особи рядового і начальницького складу та військовослужбовці служби цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро, персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

Важливо! Перехід на нові трудові відносини – це обов’язкова умова відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Законопроєкт «Про працю» не регулює всі аспекти трудових відносин, тому повністю замінити Кодекс законів про працю він не може. Проте він є першим вагомим кроком до змін у трудовому законодавстві, зумовлених новими формами трудових відносин.

 

Про автора

Коментувати