Від укусів кліщів постраждали 247 мешканців області

0

  У цьому році після укусів кліщів за медичною допомогою звернулись вже 247 мешканців Полтавщини, багато хто страждав на хворобу Лайма. Полтавські медики пояснили, де криється велика небезпека від маленьких укусів і порадили як себе вберегти.

  Іксодові кліщі є переносниками небезпечних інфекцій. Вони зустрічаються в лісі, на луках і пасовищах. А в останнє десятиріччя, через інтенсивні процеси урбанізації, вони «переселились» до паркової зони міста, у сквери.

  Щороку кліщі прокидаються з появою зелені. Спостерігається два піки їх активності: весняний – у травні-червні та осінній – в серпні-вересні. Тому, відпочиваючи на природі, на присадибних ділянках у теплі дні, не розслабляйтеся. Перші активні кліщі з’являються у квітні, коли починає пригрівати сонечко. Чисельність кліщів швидко збільшується, досягаючи максимуму на початку другої декади травня і лишається високою до середини або кінця червня, залежно від погоди. Поодинокі активні паразити можуть нападати до кінця листопада.

  –     Кліщі поширюють збудників інфекційних вірусних і бактеріальних захворювань людей і тварин. Через них люди можуть захворіти на іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма), а тварини, зокрема собаки – на піроплазмоз, кліщовий енцефаліт, туляремію тощо. Але збудники цих захворювань не передаються від хворої людини до здорової, – пояснила Неля Миколаївна Корнієнко, педіатр-інфекціоніст дитячого поліклінічного відділення №1 дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави. – Іксодові кліщі підстерігають своїх жертв, сидячи на кінчиках травинок, листя або гілочок на висоті не більше метра. Якщо повз них пройде тварина або людина, то реакція буде миттєвою – кліщі судомно чіпляються за своє майбутнє джерело поживи. Голодні активні кліщі, що напали, зазвичай прагнуть потрапити під одяг. Вони можуть прикріплятися до будь-якої частини тіла, але найчастіше – до голови, шиї, у складках шкіри поперекової і пахової області, волосистих частинах тіла. Нападають на людей самиці і самці, німфи і навіть личинки. 3 моменту нападу до їх прикріплення, зазвичай, минає 1-2 години. Момент укусу безболісний і, як правило, залишається непоміченим, але в період кровосмоктання на місці укусу розвивається запальна реакція, що супроводжується свербінням. Самиці можуть харчуватися на тілі людини від 5 до 10 діб.

  Що робити, якщо кліщ вже присмоктався?

Лікар наголошує: для видалення кліща, який присмоктався, необхідно звернутися до травмпункту (він працює цілодобово).

–     За відсутності такої можливості, видалити можна самостійно: слід змастити кліща олією (але не заливати, щоб не задихнувся), і повільно витягати разом з хоботком, розхитуючи кліща пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, з боку в бік, або пінцетом, або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування треба змастити 3% розчином йоду, зеленки, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Не торкайтеся до слизових оболонок руками. Після видалення потрібно ретельно вимити руки з милом, кліща спалити і обов’язково звернутися до інфекціоніста, – порадила Неля Миколаївна.

Тіло іксодових кліщів зазвичай овальної, рідше округлої форми, загостреної попереду, у голодних дорослих особин завдовжки 2-6 мм, у самиць, які наїлись, може досягати в довжину 10-20 мм. Звичайно дорослі особини, які присмокталися, виявляються людиною через 2-3 дні: в цьому місці з’являється припухлість, свербіння, почервоніння. Присмоктування маленької, майже прозорої німфи часто для людини є взагалі непомітним.

Небезпечні кліщі на Полтавщині трапляються у 170 місцях!

Кліщі люблять вологу, тому їх чисельність найбільша біля річок, водойм,  вздовж узлісь, стежок, що заросли травою. Тут їх набагато більше, ніж у лісі.

–          На території Полтавської області існують природні осередки особливо небезпечних інфекційних захворювань, спільних для тварин і людей, серед  яких іксодовий кліщовий бореліоз, або так звана хвороба Лайма, – розповіла лікар-епідеміолог Тетяна Михайлівна Крупініна, завідуюча відділенням особливо небезпечних інфекцій відділу з дослідження біологічних факторів ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». – Хвороба Лайма належить до захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації, але існують визнані методи лікування. Кількість населених пунктів, розташованих у визначених природних осередках іксодового бореліозу сягає 170 на усіх адміністративних територіях області. Межі територій визначаються як при зборі епіданамнезу у хворих на хворобу Лайма, так і при лабораторних дослідженнях кліщів, добутих у природному середовищі та знятих з постраждалих. Кліщі можуть переслідувати «годувальника» 3-4 метри, присмоктуються не тільки в умовах відкритої природи, але й залишившись на одязі, на речах, після винесення їх з лісу, навіть через декілька днів. Вони можуть бути занесені в житло з букетом квітів, віниками, свіжим сіном, дровами, собакою та іншими тваринами.

  Тенденція до погіршення епідемічної ситуації з трансмісивних захворювань спостерігається в усьому світі. В Україні, за 3 роки після введення у 2000 році офіційної реєстрації ХЛ, було виявлено 562 випадків захворювань. За останні 3 роки (2012 – 2014) зареєстровано 5264 випадки хвороби Лайма (без даних по АР Крим – з березня 2014 р., по м. Севастополь – з квітня 2014, по Луганській області:  серпень – без даних із 4 міст і 4 районів, вересень – без даних із 7 міст і 3 районів).

  У Полтавській області з 2002 по 2004 рік було зареєстровано 5 випадків хвороби Лайма – всі по Лубенському району. Останні 3 роки по області щорічно реєструється майже 50 випадків захворювань на цю інфекційну недугу.

  Ризик інфікування залежить від кількості інфікованих кліщів на конкретній території, частоти контакту з ними людей, особливостями господарської діяльності, а також від засобів боротьби з кліщами і захисту від їх нападу. Сприйнятливість людини до збудника бореліозу є достатньо високою і не залежить від статі та віку, – зауважила Тетяна Крупініна. – Частіше хворіє доросле працездатне населення активного віку (30-59 років), більше 10 % від загальної кількості хворих складають діти, особливо при розміщенні дитячих оздоровчих закладів на території природних вогнищ. Перенесене захворювання не дає пожиттєвого імунітету. Повторно захворіти можна через 4-7 років. Лабораторна діагностика іксодових кліщових бореліозів методом ІФА проводиться в лабораторії особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». Висока чутливість методу полімеразно-ланцюгової реакції дозволяє визначити інфікованість пацієнта на 7-14 день від моменту присмоктування кліща.  Рекомендується проводити амбулаторне спостереження за всіма особами, які постраждали від укусів кліщів.

Як розпізнати хворобу Лайма і як захиститись від укусів?

Інкубаційний період (період з моменту зараження до появи перших клінічних ознак) триває від 2-х до 30-ти днів, а у середньому – 14 днів.

Для нього характерні симптоми інфекційного захворювання. Відзначається синдром інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, температура від субфебрильної до 40°С, болі в м’язах і суглобах, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість.

Часто на місці укусу кліща з’являється так звана еритема – червона пляма. Почервоніння поступово збільшується по периферії, досягаючи розмірі до 1-10 см, а іноді до 60 см і більше, з’являється синюшний відтінок. Еритема може зберігатись тривалий час (місяці), іноді зникає без лікування через 2-3 тижні, в окремих випадках швидше (через 2-3 дні). Іноді еритема може бути єдиним симптомом захворювання. Водночас, може перебігати і без еритеми, але з гарячкою та інтоксикацією. Важливо негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста незалежно від самопочуття пацієнта, причому навіть в тих випадках, коли кліщ був швидко видалений з поверхні тіла.

Різноманітні  прояви бореліозу (еритема Афцеліуса, кліщова кільцевидна еритема, акродерматит, хронічний атрофічний акродерматит, лімфаденоз шкіри, серозний менінгіт, радикулоневрит, лімфоцитарний менінгорадикулоневрит Баннварта (синдром Баннварта), хронічний артрит та ін.) відомі вже більше 100 років.

Серед клінічних проявів хвороби Лайма – ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця. Перебіг відбувається як виражено, так і приховано. Існує ймовірність виникнення рецидивів, а також хронічного перебігу хвороби. Пізні ураження різних систем і органів через несвоєчасну діагностику призводить до хронічних проявів (3,5-10,6 % випадків), довготривалої непрацездатності, інвалідизації, а подекуди – і до летальних  випадків.

Найбільш простим і ефективним засобом профілактики захворювання, що передаються кліщами, є недопущення їх присмоктування.

Для того щоб уберегти себе від нападу кліщів необхідно дотримуватися правил:

1)       використовувати засоби особистого захисту від кліщів. Ефективними є репеленти, тобто речовини, які їх відлякують;

2)       при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний одяг, з довгими рукавами, і який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити кліщів, які наповзають. Голову слід покривати головним убором;

3)       через кожні 2 години прогулянки необхідно проводити само- та взаємоогляди та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям, пахвові западини, спину;

4)       якщо вирішили ночувати на природі, місце для відпочинку і нічного сну необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м;

5)       краще відпочивати на відкритій місцевості, на сонячних галявинах (кліщі не переносять сухих місць і прямих сонячних променів);

6)       вдома треба одразу прийняти душ, змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів!

7)       не заносьте в будинок букети польових квітів з лісу, так як на них можуть бути кліщі;

8)       оглядайте домашніх тварин після прогулянок у парку, виходу на природу.

Доступним і досить ефективним заходом профілактики захворювань, які передаються комахами, є оздоровлення території навколо населених пунктів  лісів паркового типу, вільних від кліщів, та упорядкування територій населених пунктів.

Коли йдеться про громадське здоров’я, дбати про нього потрібно громадою. Неможливо ефективно впливати на чисельність гризунів або комах, якщо існує антисанітарія.

Належний санітарний стан території переслідує подвійну мету. З одного боку це покращення екологічних умов життєдіяльності людей, з іншого – це заходи, які призводять до зниження кількості дрібних ссавців, що перешкоджає нормальному розмноженню і розвитку кліщів. Таке оздоровлення досягається прорідженням, розчищенням від сушняку, бурелому, пнів, безладної порослі молодих дерев і чагарників; ліквідацією  сміттєзвалищ, захаращень і підтоплень підвалів, регулярним викошуванням газонів, а також очищенням від рослинності водойм, що заросли, каналів, колекторів.

Сучасне ставлення до застосування проти переносників хімічних засобів є досить обережним. До обробок територій від комах вдаються, якщо виникли епідемічні ускладнення. Профілактичні обробки здійснюють при значній чисельності кліщів і в час, коли вони ще не активні (лише станув сніг).

Локального характеру хімічна обробка протикліщовими засобами може набувати при обробці худоби, домашніх тварин і птахів.

Comments are closed.