12 ілюзій обману, які створює наш мозок

0

Людський мозок настільки складний і непередбачуваний, що часто може жити ніби сам по собі. Він може обманювати свого власника – включати різні комбінації органів чуттів з несвідомого або навіть з іншої реальності. Так мозок “жартує” з людиною, коли йому заманеться.

Нав’язлива мелодія

Всім знайоме набридливе відчуття, коли в голові “засіла” якась мелодія чи пісня. Через ідентичні приспіви або одноманітну мелодійну лінію, мозок починає відтворювати пісню в голові уже “на автоматі”.

Дежавю

Цей ефект дає відчуття людині, що подібне вже відбувалося раніше. Неврологи вважають, що ефект дежавю може з’являтися через порушення роботи одного з відділів людського мозку – гіпокампу, який відповідає за “зберігання інформації”. Якщо цей відділ дає збої, ми сприймаємо нову ситуацію, як добре знайому.

На думку психолога Зігмунда Фрейда, під час сну мозок людини моделює сотні тисяч ситуацій, деякі з яких виявляються максимально наближеними до тих чи інших подій в реальному житті. При цьому Фрейд відзначав, що відчуття “вже пережитого” – це свого роду нагадування про таємні фантазії людини.

Жамевю

Ефект навпаки. Жамевю дослівно означає – ніколи не бачене. Людина, перебуваючи в знайомій обстановці або в оточенні знайомих людей, раптом починає відчувати, ніби все це бачить вперше. Також людям, які переживають жамевю здається, що вони знаходяться не в тому місці або не в той час.

Вчені розглядають жамевю як різновид криптомнезіі – спотворення пам’яті. Більш того, жамевю вважають психічним розладом, яке є одним з ознак старечого психозу або шизофренії.

Зменшування болю

Якщо людина дивитиметься на травму чи рану на своєму тілі через перевернутий бінокль – відчуватиме, що біль стихає. Учені Оксфордського університету виявили — перевернутий бінокль створює ефект того, що об’єкт знаходиться набагато далі від нас, ніж насправді. Таким чином, під час дослідів з людьми, ті помічали що їхній біль відступає і набряки буквально зменшувались. На думку дослідників, це доводить те, що всі тілесні відчуття і больові, змодельовані тим, що бачить наш мозок.

Фантомні відчуття

Феномен мозку, коли у людини немає кінцівок, а вона все одно їх відчуває, називається – фантомні відчуття. Вони виникають після ампутації руки або ноги, можуть виникати навіть після видалення молочної залози або внутрішніх органів.

Експерименти показали – якщо покласти поруч з рукою людини підроблену гумову руку, а другу справжню руку накрити (сховати від очей) і одночасно доторкнутися до обох рук, мозок видасть штучну руку за рідну. Мозок інстинктивно реагуватиме на доторки й інші дії зі штучною рукою.

Окрім того, науковці зафіксували – температура справжньої руки, прихованої від очей, різко падає, вказуючи на обмеження кровотоку в цей час. Тобто, мозок починає ігнорувати існування справжньої, але прихованої руки, на користь штучної видимої.

Це явище назвали пропріоцепцією. Вона дозволяє вести авто, не дивлячись на свої ноги, або наосліп набирати текст на клавіатурі.

Прескевю

Це те саме відчуття, коли якесь слово чи думка “крутиться на язиці”. Дослівно прескевю перекладається як “майже побачене”. При ньому людина забуває елементарне чи добре знайоме слово. При цьому здається, що ось-ось вдасться це зробити, і в голові спливають образи, пов’язані з потрібним словом або назвою.

Однозначного пояснення цього феномена немає, але є припущення. Мозок блокує інформацію. Це означає, що якщо на думку спало інше слово раніше того, яке потрібно було відтворити, то одне вилучає з пам’яті інше.

Мізофонія

“Мізофонія” є неврологічним розладом, вважають нейробіологи. При ньому людина відчуває ненависть, роздратування чи навіть неконтрольовану агресію на певні звуки: плямкання, ворушіння губами, шепіт, хлюпання, клацання ручкою або стукіт клавіатури тощо.

Разом з тим дослідження американських вчених показали, що підвищена чутливість до звуків може бути одним з ознак креативного мислення. Виявилось, що творчі люди не можуть повноцінно фільтрувати всі звуки, на відміну від середньостатистичних людей.

Ігнорує предмети

Вчені називають цей феномен “сліпотою, викликаної рухом”. Це здатність мозку відкидати інформацію, яку наразі він вважає неважливою, або певні нерухомі предмети. Наприклад, тому водії не бачать світло ліхтаря в нічний час в дзеркалі заднього виду під час кермування або людина, котра помічає не всіх перехожих на вулиці. Такою фільтрацією мозок рятує себе від перевантаження.

Свідомий сон

Людина із здатністю свідомих снів, коли спить бачить зовсім іншу реальність. Під час усвідомленого сну людина розуміє, що спить, але може приймати рішення і впливати на те, що відбувається уві сні.

Ефект дверного отвору

Це коли людина забуває, що шукала, за чим і куди йшла тощо. Мозок витісняє інформацію, яку вважає найменш корисною. Наприклад, людина йде на кухню годувати домашнього улюбленця, але по дорозі задумується про робочі або інші питання. У результаті – сідає пити каву, забувши про корм для тварини.

Семантичне пересичення

Якщо людина багато разів підряд повторюватиме якесь конкретне слово, наприклад – пляшка, – згодом це слово здаватиметься їй дивним. Виникнуть питання, що це взагалі за слова і що означає.

Це називається семантичним пересиченням – мозок чує або бачить один і той же предмет “на повторі”, що йому стає нудно, і він намагається чимось себе зайняти. Так людина просто перестає усвідомлювати значення того, що чує або бачить.

Парадокс вибору

Це теорія Баррі Шварца, яку він називає парадоксом вибору. Після того, як людина зробила свій вибір, мозок продовжує порівнювати його з тим, що роблять інші. І здається, що він завжди концентрується на тих варіантах, які були б більш вдалими.

 

 

Коментувати