Як РНБО забрала активи Жеваго.

0

Замість напрацювання чітких правил поводженні із спецдозволами на видобуток корисних копалин, президент разом з Радбезом на свій розсуд відбирають ліцензії у одних олігархічних компаній, ігноруючи інші.

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) 18 червня прийняла чергове рішення про санкції стосовно фізичних і юридичних осіб. 24 червня президент Володимир Зеленський увів його в дію своїм указом №266

Активізація санкцій

Це вже 11 рішення РНБО про санкції спочатку року.

До цього рішення Радбезу вводились указами президента:

  • №203 – рішення РНБО від 14 травня,
  • №169 – рішення РНБО від 15 квітня,
  • №140 – рішення РНБО від 2 квітня,
  • №123 – рішення РНБО від 19 березня,
  • №109 – рішення РНБО від 23 березня,
  • №107 – рішення РНБО від 11 березня,
  • №81 – рішення РНБО від 26 лютого,
  • №67 – рішення РНБО від 19 лютого,
  • №43 – рішення РНБО від 2 лютого,
  • №36 – рішення РНБО від 29 січня.

Для прикладу, в 2020 і 2019 роках було всього по одному рішенню РНБО про санкції. Тоді вони, в основному, стосувались фізосіб і юросіб, які мають відношення до країни агресора – Російської Федерації.

З 2021 року президент почав використовувати інструмент санкцій для вирішення внутрішніх проблем. Спочатку така активність подобалась, принаймні, чиновникам з команди президента.

Очевидна причина таких дій полягала у відсутності можливостей “покарати олігархів”. Тобто – порушників закону, які мають великий капітал, щоб підкупити правоохоронні органи, ЗМІ, чиновників, депутатів і суддів.

Але з часом навіть члени команди президента почали нервово реагувати на чергові анонси санкцій, називаючи засідання РБНО нескінченним “п’ятничним серіалом”.

Рішення РНБО все більше підміняють собою повноваження інших суб’єктів владних повноважень. Як раніше будь-яке рішення держоргану відміняв Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), який і досі існує, так сьогодні РНБО взяло на себе функції нормотворчості інших держорганів.

Багато проблем, які б легко могли вирішити Кабмін, або Верховна Рада, вирішує РНБО. Чи-то президент не впевнений в лояльності уряду і парламентської більшості, чи-то хоче особисто приймати популярні рішення, щоб на цьому піаритись.

Хто потрапив під санкції

Як відомо, санкційні списки готуються на підставі даних Служби безпеки України. Її очолює Іван Баканов – довірена особа Зеленського. Нагадаємо, голова СБУ інституційно залежить від президента, який призначає і звільняє голову Служби.

Останні “червневі санкції” відрізнялись великим обсягом. Додатки зі списками фізичних і юридичних осіб налічують по 540 позицій.

Для прикладу, в 2020 році додатки містили близько 370 фізосіб і 240 юросіб.

Щодо фізосіб, крім великої кількості російських чиновників, бізнесменів, поп-зірок, цікавими в контексті української економіки є два прізвища: Павла Фукса, який має російське громадянство і Дмитра Фірташа, який перебуває під домашнім арештом у Відні (Австрія).

Що стосується списку юроосіб, цього разу з 540 компаній українських – близько 40. Частина з них – дочки російських компаній, які поки що проходили повз увагу СБУ.

Також велику частку займають фірми з кодами діяльності в сфері ІТ, які зареєстровані на одних й тих самих осіб. Вони мають всі ознаки учасників конвертаційних центрів.

Третя група – це власники спеціальних дозволів на розробку корисних копалин. Всього в цей список потрапили 9 компаній.

Єдиним видом санкцій, який до них застосовується – це “анулювання спецдозволів на користування надрами”.

Недобудований залізорудний ГЗК Жеваго

Накладання санкцій на Біланівський ГЗК, який входить в корпорацію Ferrexpo Костянтина Жеваго. Її акції торгуються на Лондонській біржі.

В грудні 2019 року Жеваго був оголошений у розшук після того, як не явився в суд по справі щодо виводу коштів з ліквідованого банку “Фінанси і кредит”, який належав Жеваго. Однак під санкції він ще не потрапляв.

З того часу Жеваго перебуває за межами країни. З ним афілійовані фармацевтична компанія АртеріумАвтоКрАЗ, виробник шин Росава і власне залізорудна компанія Ferrexpo.

Ferrexpo – другий після Метінвесту Ріната Ахметова і Вадима Новинського експортер залізорудної сировини з Україні.

Наразі холдинг оперує працюючими Полтавським ГЗК і Єристівським ГЗК . В 2020 році ці два ГЗК отримали майже 41 млрд грн виручки і більше 12 млрд грн сукупного прибутку.

Біланівський ГЗК був створений в 2009 році і мав стати продовженням Полтавського і Єристівського комбінатів.

Вже декілька років Ferrexpo активно готується до запуску робіт на родовищі. Викуповуються земельні ділянки у фізосіб на території майбутнього ГЗК, закуповується техніка.

В 2020 році непобудований ГЗК мав виручку 9 млн грн.

 

Коментувати