“Сезон” випалювання сухостою розпочався. Чим це небезпечно та які наслідки.

0

Щороку навесні та восени селяни із дбайливою ретельністю починають спалювати суху траву.

Люди переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років.

У ДСНС попереджають, що через спалювання трави може спалахнути небезпечна пожежа. Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу. У вогні можуть загинути дрібні тварини.

Крім того, за паління трави можна отримати й чималий штраф. Адміністративна відповідальність з накладенням штрафу до 30,6 тис. грн. Кримінальна відповідальність: можна потратити за грати до 10 років згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України

При згорянні сухих рослин у повітря вивільняється дим. До його складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому листі виділяється бенз(а)пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

На присадибних ділянках, рослини часто окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні сухої трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука. Суттєво посилюється забруднення атмосфери.

Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю спалюючи сухостій, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння.

Спалювання сухої трави призводить до таких загроз:

  • в сухій траві згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яєць на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні;
  • спалювання сухостою та пожнивних решток призводять до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів;
  • на природніх ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння;
  • при спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість пожеж в екосистемах.
  • існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків;
  • якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів;
  • дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини;
  • задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

 

Коментувати