Сьогодні 98-ма річниця завершення Першої світової

0

11 листопада 1918 року в Комп’єнському лісі (Франція) між переможеною Німеччиною і державами Антанти (Франція, Великобританія, США та ін.) було укладене Комп’єнське перемир’я, що завершило Першу світову війну. Ця війна була першою війною в ХХ столітті на Європейському континенті (до неї останньою була франко-прусська війна 1870-1871 років) і взагалі – першим в історії людства глобальним збройним конфліктом. Під час неї загинуло понад 9 мільйонів солдат і цивільних мешканців (під час Другої світової війни людські втрати сягнули позначки майже в 60 мільйонів).

Існує чимало цікавих фактів, пов’язаних з Першою світовою війною не надто відомих широкому загалу. Ось деякі з них. Усі вважали, що війна буде легкою і завершиться досить швидко. Але, як відомо, вона була довгою і надзвичайно виснажливою.

Під час Першої світової вперше були застосовані танки, авіація, кулемети, зенітні кулемети, підводні човни, хімічна зброя, окопи, сталеві каски. Попри те, що під час цієї війни застосовувалося новітнє озброєння, важливу роль відігравала кавалерія.

Близько восьми мільйонів коней загинули в цій війні, тобто в процентному співвідношенні поміж них було набагато більше втрат, ніж поміж людей. За статистикою, понад 13 відсотків усіх бойових поранень становили поранення голови, і з-поміж них близько 57 відсотків виявлялися смертельними. Лейтенант або обер-лейтенант гинув на війні значно частіше, ніж простий солдат. Підрахунки засвідчують, що поміж молодших офіцерів втрат було в шість разів більше, ніж поміж інших чинів.

Найнадійнішим засобом зв’язку був поштовий голуб: лише в одній німецькій армії їх було близько трьохсот тисяч. Згідно з підрахунками, дев’ять з десяти посланих голубів діставалися місця призначення. Іноді поштових голубів навіть нагороджували або якимось чином відзначали. Так сталося з останнім голубом, який був посланий з оточеного форту Во під Верденом під час боїв у червні 1916 року. Голуб долетів до місця, але рани його виявилися смертельними. На пам’ять про нього на фронті встановили табличку. Або знаменитий голуб Cher Ami (Милий друг), який під час боїв у Аргонському лісі в жовтні 1918 року, незважаючи на кулю в грудях і відірвану лапку, зумів донести повідомлення від оточеної американської частини. Голуб був нагороджений Військовим хрестом (нині його опудало знаходиться в Смітсонівському музеї у Вашингтоні). 1918 року австро-угорська ППО мала зробити в середньому 3 тисячі пострілів, щоб збити літак. Це вважали гарним результатом. За всю війну було вбито близько 2600 цивільних осіб під час авіанальотів союзницької авіації на Німеччину, в той час як під час німецьких бомбардувань Великої Британії налічувалося 1736 убитих і поранених.

Саме під час Першої світової війни небаченого поширення набув тютюн. У передвоєнній Європі зростала кількість обмежень на куріння тютюну, але війна порушила цю позитивну тенденцію. Упродовж 1914-1918 років використовували величезну кількість тютюну, і він навіть був складовою солдатського пайка. Британські солдати 1914 року отримували близько п’ятдесяти грамів тютюну на тиждень, їхні німецькі супротивники – дві сигарети або сигари на день. Тютюнокуріння мало легкий наркотичний ефект, до того ж курцеві було чим зайнятися у складній ситуації, а для командування було важливо, що куріння притупляло почуття голоду. Нарешті, тютюновий дим допомагав заглушити трупний запах. Траплялося, що у військових частинах, які перебували в окопах, завалених гниючими трупами, тютюн видавали понад норму.

Під час Першої світової війни з військовополоненими (особливо на Східному фронті) поводилися значно гуманніше, ніж у період Другої світової війни. Близько 90 відсотків полонених змогли повернутися після війни додому (найгірше доводилося німецьким і австро-угорським військовополоненим у російських таборах через тиф і брак їжі).

І, звісно, про квітку маку, яка стала одним із найупізнаваніших символів пам’яті – саме про неї йдеться в одному з найвідоміших віршів Першої світової війни «На полях Фландрії», написаним канадським лікарем, підполковником Джоном Мак-Креєм 3 травня 1915 року. Вірш перекладено й українською: торік Український інститут пам’яті спільно з посольством Канади в Україні проводив конкурс на найкращий переклад цього вірша.

Коментувати