До Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій. Вшановуючи минуле, будуємо майбутнє.

0

«… повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого минулого, але насамперед – до милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх»
Оксана Пахльовська

 

Голодомор 1932-1933 років – безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу.

Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення.
За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них – діти.

Голодомор в Україні спричинив глибокі наслідки. І саме тому ми повинні повною мірою врахувати всі ці наслідки і добитися істини та правди, а також виявити його причини.

«Машина радянського керівництва» спалила не лише життя мільйонів українських людей, але знищила і ненароджених ними.

Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, «власною страшною долею шлють нам пересторогу крізь плин віків».

Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об’єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне – не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам’яті жертв страшної трагедії.

Наш святий обов’язок – зберегти пам’ять про всіх невинно закатованих, про всіх, хто не вижив, пам’ять про живих і ненароджених.

Об’єднаймося цього дня у спільній молитві, згадаймо всіх поіменно, традиційно запалімо свічки пам’яті у наших душах!

 

Коментувати