З боржників – в бомжі: Як влада буде карати за несплату заборгованості за послуги ЖКГ

0

Держстат повідомляє: незважаючи на локдаун і пов’язані з ним економічні негаразди, українці не стали платити менше за послуги житлово-комунальної сфери. Навіть навпаки – борги потроху погашають. До того ж при оголошенні карантину для українців впровадили відстрочку для погашення боргів з оплати послуг ЖКГ. Однак милість швидко змінилася жорстокістю: депутати підготували законопроект №3613, завдяки якому борги будуть вибивати, використовуючи досить суворі методи .

Швидше за все, народні обранці запланували впровадження таких змін, розуміючи, що подорожчання газу з 1 січня потягне вгору суми в платіжках. Витрачати на оплату послуг ЖКГ ми будемо більше, а борги накопичуватимуться. Миритися з цим держава не буде: якщо, звичайно, за цей документ в Раді проголосують.

ПРИМУС ДО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
Переважно борги населення скорочуються. Кошти, які громадяни винні за споживання і розподіл природного газу, з початку року скоротилися на 19,7%. Борг українців за опалення і гарячу воду – друга за обсягом стаття заборгованості населення – скоротилася на 15,7%. Третє місце в цьому “топ-рейтингу” займають борги за електроенергію. Вони зменшилися на 5,2%.

У грудні 2020 року порівняно з січнем виріс тільки борг населення за централізоване водопостачання і водовідведення – майже на 51%. Також на 14,5% зросла заборгованість за управління багатоквартирним будинком та за вивезення побутових відходів – на 22,5%.

І хоча тенденція в цілому позитивна, проблема неплатежів населення за надані послуги помітно ускладнює фінансовий стан підприємств ЖКГ.

Вихід може полягати в реструктуризації боргів. Зміни в законодавство з цього приводу вносилися кілька разів. За старими нормами передбачена можливість розстрочки заборгованості на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу та рівня доходів боржників. Сума погашення і сума поточних платежів по комуналці при цьому не повинні перевищувати 25% доходів працюючих громадян та 20% – пенсіонерів та одержувачів соцдопомоги (в тому числі субсидій).

Але ця схема не працює або, принаймні, працює неефективно. Та ж історія – і з судами.

“Зазвичай суд виносить рішення про сплату споживачем боргу частинами протягом кількох років, тобто в розстрочку. При цьому потрібно відшкодувати сплату судового збору та витрат на виконавче стягнення. З урахуванням розмірів ставок судового збору більшість підприємств не мають фінансової можливості вести претензійно-позовну роботу по стягненню заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги “, – зазначено в пояснювальній записці.

Іншими словами, діяти треба швидко і рішуче. Як саме? Перш за все, зробивши реструктуризацію не добровільною, а обов’язковою.

Виглядати це буде так: якщо за станом на 1 жовтня 2020 року є борг по комуналці, споживач буде змушений підписати договір про реструктуризацію, не чекаючи запрошень, нагадувань або викликів до суду. До речі, про суд. Свій борг споживач може оскаржити в суді. Скажімо, виставивши зустрічну претензію – щодо неправомірного його нарахування або неналежної якості послуг, що надаються. Але все це добре в теорії. На практиці ж пересічному громадянину зробити це буде непросто. Щонайменше, треба буде знайти адвоката і приготуватися до тривалої боротьби.

До того ж, є цікавий нюанс. Згідно із законопроектом, від судових витрат можуть бути звільнені комунальники, а не – споживачі.

А що буде в тому випадку, якщо відмовитися від реструктуризації? — ПЛАТИ АБО З’ЇЖДЖАЙ!

У такому випадку боржник заплатить не тільки всю суму боргу і пеню, але ще і штраф. За борги понад рік – штраф складе 20% від суми боргу. За прострочені протягом двох років платіжки – штраф 30%. За три роки і більше – штраф 50% від суми боргу.

Нинішня пеня, як уже було сказано, становить лише 0,01%, тобто 3,65% від суми боргу в рік. Візьмемо квартиру площею 50 кв. м, за яку, скажімо, в опалювальний сезон власники платять по 3 тисячі гривень на місяць, а без опалення – 1 тис. Припустимо, що оплата квартири за рік їм обходиться в 24 тисячі. Отже, пеня складе 876 гривень.

А тепер візьмемо новий розрахунок. Уявімо, що господар цих 50 “квадратів” цілий рік не платив комуналку і накопичив борг у розмірі тих же 24 тисяч. 20% від 20 тисяч – 4 800 гривень. Різниця, як бачимо, становить майже 4 тисячі.

Але які б не були борги, до сьогоднішнього дня стягнути їх було проблематично. Законопроект № 3613 усуває останні перешкоди на цьому шляху: відразу після отримання позитивного судового рішення справа передається виконавчій службі.

І далі починаються жорсткі дії по відношенню до боржників: примусове стягнення сягатиме 50% зарплати щомісяця до повного погашення боргів.

“Стягнення з зарплати не перешкоджає стягненню на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці”, – йдеться в законопроекті.

Іншими словами, досить мати борг в розмірі трьох щомісячних виплат – і процес відчуження вашої квартири може початися. А судовий розгляд цього питання може початися і при відсутності власника нерухомості, тобто відповідача.

Крім цього, в відношенні боржників можуть також діяти тимчасові обмеження в праві на: виїзд за межі України; керування транспортними засобами; користування вогнепальною мисливською зброєю, вихід на полювання.

Складно сказати, скільки в Україні активних мисливців і як сильно вдарить по ним заборона полювати на качок або ведмедів. Але достеменно відомо, що в нашій державі – 11,3 млн пенсіонерів, а їх “середньозважена” пенсія дорівнює 3 тисячам гривень. При неможливості або невміння вчасно оформити субсидію найменш забезпечені верстви населення можуть бути першими, хто відчує каральні наслідки законопроекту №3613

 

Коментувати